Kolaba, Павло Зібров - Хрещатик

Каштани, каштани, каштани
Софії і Лаври хрести
Кияни, кияни, кияни
Ви сестри мої і брати

Я з вами в дощі й снігопади
У черзі за щастям стою
І лаю по-київськи владу
І горілку по-київськи п'ю

Я і друзів розумів, і ворогів умів прощати
Бо хрещений батько мій — то Хрещатик, то Хрещатик
Я і друзів розумів, і ворогів умів прощати
Бо хрещений батько мій — то Хрещатик, то Хрещатик!

Спасибі кажу своїй долі
Що в чорній пустелі ночей
Я сотні разів божеволів
Від ваших, киянки, очей

Киянки, киянки, киянки
Веселі, сумні, гомінкі (гомінкі)
Найкращі у світі коханки
Найкращі у світі жінки

Я і друзів розумів, і ворогів умів прощати
Бо хрещений батько мій — то Хрещатик, то Хрещатик
Я і друзів розумів, і ворогів умів прощати
Бо хрещений батько мій — то Хрещатик, то Хрещатик!

Вам скажуть, що я в Амстердамі
Що Київ зміняв на ****
Не вірте, панове, я з вами
За київським часом живу

І де б я не був за кордоном
Я знав, що завжди повернусь
Додому, додому, додому
В святу мою Київську Русь!

Я і друзів розумів, і ворогів умів прощати
Бо хрещений батько мій — то Хрещатик, то Хрещатик
Я і друзів розумів, і ворогів умів прощати
Бо хрещений батько мій — то Хрещатик, то Хрещатик!