Андрій Кравченко - Вітер вольний

А я вийду в поле,
Стану вітром вольним!

Знаю силу правди,
Знаю смак поразки,
Та душа жива,
Хоч давно брела...
І життя рубало мене
Без підказки,
Я стояв, як камінь,
Не схилив чола!..

А я вийду в поле,
Стану вітром вольним
Та на повні груди,
Щоб не чули люди!
Ах, болить душа,
Болить не спіша,
Болить потихеньку
Моє серденько...
Моє серденько...

І не раз я падав —
Та вставав від болю!
Сивина на скронях —
Це як оберіг.
Розривали вітри
На широкім полі,
Був на дні не раз,
Але честь зберіг!..

А я вийду в поле,
Стану вітром вольним
Та на повні груди,
Щоб не чули люди!
Ах, болить душа,
Болить не спіша,
Болить потихеньку
Моє серденько...
Моє серденько...

А я вийду в поле,
Стану вітром вольним
Та на повні груди...

А я вийду в поле,
Стану вітром вольним
Та на повні груди,
Щоб не чули люди!
Ах, болить душа,
Болить не спіша,
Болить потихеньку
Моє серденько...
Моє серденько...